Круглий стіл, присвячений проблемам та перспективам розвитку органів самоорганізації населення (ОСН)

Круглий стіл, присвячений проблемам та перспективам розвитку органів самоорганізації населення (ОСН)

Сентябрь 18, 2018 0 Автор admin

12 вересня у громадському інформаційно-виставковому центрі Mediaprostir пройшов круглий стіл, присвячений проблемам та перспективам розвитку органів самоорганізації населення (ОСН).

Нагадаємо, що ОСН у теорії, — це повноцінний орган місцевої влади, створений громадянами конкретного району, кварталу, житлового масиву чи мікрорайону. У майбутньому ОСН можуть замінити районні у містах влади, які скоро ліквідуються. На відміну від деяких регіонів України, у Дніпрі про доцільність та перспективи ОСН лише почали говорити.

А сьогодні у Mediaprostir прийшли представники громадських організацій, неурядових організацій, депутати міськради та експерти. Дискусія відразу стала гарячою, оскільки зібрала широку палітру думок стосовно мети створення ОСН, їх перспектив та доцільності. Так, наприклад, Роман Сердюк (Roman Serdyuk) окреслив проблеми створення ОСНів у Дніпрі. Отже, ОСНи не мають:

👉 чітких, прописаних повноважень
👉 фінансування
👉 чітких дієвих механізмів контролю за виконанням прийнятих рішень
👉 дозвільної функції («останнє слово» при встановленні МАФів)

Простіше кажучи, громадський сектор виступає за те, аби ОСНи мали усі повноваження та функції для того, аби самостійно вирішувати чи має на їх території стояти той чи інший МАФ чи самостійно отрмати фінансування та повноваження для того аби відремонтувати дорогу у себе у кварталі.

Так, наприклад, Роман Сердюк (Roman Serdyuk) та Shebanov Vadymпропонують, що фінансування ОСНів має відбуватися за рахунок Бюджету Розвитку Дніпра. «Якщо взяти, наприклад 2% від бюджету розвитку рівня 2018-го року та розподілили, скажімо, на 55 мікрорайонів Дніпра (Тополя-1-2-3, Сухачівка, Діївка, Лівобережний-1-2-3 та ін), то кожен з них отримував би 130 тис грн на місяць», — зазначив Роман Сердюк.

В той же час депутат міськради Анжелика Пилипенко Федоровазаявила, що сітка ОСНів має визначатися не «зверху» (постановами чиновників), а знизу (самою волею громадян). До того ж чинне законодавство забороняє ОСНам розпоряджатися фінансами.

Інший депутат міськради, Artem Khmelnikov, наприклад, виразив обережні думки, що ОСНи можуть «не витягнути» поки що чисто теоретичних повноважень та обов’язків. До того ж поки що створені ОСНи не визначилися із ціллю та метою своєї діяльності. «Зараз ОСН приходять і кажуть «Дайте грошей!». Ми питаємо: «Навіщо?». А у відповідь чуємо: «Ну у нас є бухгалтер із зарплатою, комп’ютер і це треба утримувати». На мою думку, ОСНи могли би справитися із задачею фіксації фактів незадовільного сервісу, адже ми знаємо, що комунальні та і приватні фірми уцілому не виправдовують наших бажань» — вказав депутат. До того ж за його словами, місцева влада пробувала двічі широко співпрацювати із громадськістю і досвід цієї співпраці далеко не однозначний. Так, наприклад, за його словами, близько половини створених ОСББ так і не змогли освоїти фінансування, бо не могли співпрацювати із системами електронних закупівель, тендерами та витрачали багато часу на вирішення питань із своїми підрядниками.

В той же час активісти зазначали, що аби громада міста розвивалася та підвищувала свій рівень компетенції та відповідальності, їм просто необхідно отримувати дорогоцінний досвід, хай навіть на початках він буде неоднозначним чи не завжди вдалим. Shebanov Vadym зазначив, що громадські активісти наразі не мають досвіду управління, тому що чиновників «псує» специфіка праці із бюджетними коштами, нецільове використання яких веде до кримінальної відповідальності. «Звичайний громадянин живе і працює у парадигмі «Роби усе, що незаборонен», а чиновники, «роби усе, що дозволено», — вказав Вадим Шебанов. Експерт також висловив сподівання, що ОСНи, отримавши реальні повноваження, можуть вирішувати левову частку міських проблем і міській раді не доведеться вирішувати питання люків, ямочних ремонтів у подвір’ях, а зосередитись на більш стратегічно важливих для міста питаннях.

Уцілому активісти висловили, що навіть у чинній системі місцевого самоуправління існуючі механізми та інститути нездатні ефективно працювати, тому реформи у цій галузі невідворотні. І громада міста має сили та бажання брати на себе відповідальність.

Artem Khmelnikov зауважив, що на його думку, варто відійти від лозунгів і влада має співпрацювати із тими ОСНами, які уже сформовані та довели свою ефективність.

У той же час громадський активіст Олександр Міщенко (Oleksandr Mishenko) зауважив, що українське суспільство має відійти від патерналізму, не сподіватися на владу та державу, а самостійно вирішувати власні, локальні проблеми. «Влада побоюється, що громадяни поки що неготові брати на себе повноваження. Але справа у тому, що громадяни можуть стати готовими до відповідальності лише після того, коли отримають повноваження», — зазначив громадський активіст Sergiy Gornostayev.

Источник